“Четверта хвиля фемінізму” подарувала маскулінних кар’єристок та фемінних метросексуалів. Тренд, який можна назвати гендерною амбівалентністю, демонструє, що жінка не мусить носити високі підбори, кілограм макіяжу чи туго підперезувати талію, щоб утвердитись у суспільстві. В небуття пішла і мода на гору м’язів та гіпертрофовану брутальність чоловіків. Свобода від упереджень та стереотипів, андрогінність та крапля епатажу – ось чим зараз дихає фешн-простір.
Дизайнер Gucci Алессандро Мікеле є одним із піонерів гендерної модної революції. Він похитнув класичні канони відомого модного дому. Яскраві квіткові принти, рюші та волани, підкреслена андрогінність моделей – і це у ЧОЛОВІЧИХ колекціях.
Хлопці-моделі в сукнях та спідницях стали справжнім мейнстрімом, проте кожен дизайнер вкладає у це свій сенс. Джон Гальяно для Maison Margiela просто епатує, а хтось вкладає у це філософський підтекст. Наприклад, Burberry Prorsum випустили сорочки з мережива, а Louis Vuitton прославились атласними бомберами з квітковою вишивкою. Кутюр’є вбачають за цим майбутнє, де гардероб, більше не ділиться за гендером, позбавлений традиційних стереотипів щодо фасонів, кольорів та текстур.
Ретроспектива
Якщо в чоловічій моді процес реформації розпочався відносно недавно, багатьох жінок уже давно приваблює маскулінна естетика. Це Ів Сен-Лоран у 1966 році одягнув жінку спочатку в коротке двобортне пальто, яке носили військові моряки, а потім -у строгий чоловічий смокінг, що став легендою. Із плином часу, брючний костюм став невід’ємною частиною класичного гардеробу, адже вдало віддзеркалював ритм життя успішної жінки, що впевнено рухається кар’єрною драбиною на рівні з чоловіками, займає керівні посади. Чіткі лінії та строгі силуети не створювали ефект чоловікоподібності. Навпаки – підкреслювали тендітність із натяком на сексуальність.
З виходом на модну арену Йодзі Ямамото, ставлення до жіночої моди також кардинально змінилось. Показ, що відбувся 1981 року в Парижі, критики назвали “ядерним вибухом”. На подіумі в грубому взутті крокували моделі без макіяжу, одягнені в закритий чорний одяг асиметричного крою. Так бренд Yohji Yamamoto засуджував агресивну сексуальність.
Чому кутюр’є взяли курс на “подвійний гардероб”?
Однією із причин модного тренду унісекс є комерція. Маркетологи брендів змушують максимально розмивати гендерні межі колекцій – це впливає на збільшення прибутків модних домів. Серед клієнток магазинів зараз багато охочих зазирнути в чоловічий відділ, щоб придбати не імітацію джинсів-бойфрендів чи сорочки “з чоловічого плеча’’, а саме автентичну чоловічу річ. Так само прогресивні чоловіки все частіше звертаються до жіночих колекцій.
Попри те, завжди будуть залишатись дизайнери та бренди, які не змінюють своїх поглядів на красу. У їх колекціях можна прослідкувати гендерну “класику”. До них належать Chanel, Roberto Cavalli