Історія велюру спільна з оксамитовою тканиною. Velours з французького так і перекладається – оксамит. Шовк, який з’явився у Візантії, полюбився знатним особам. З нього практично моментально стали виготовляти матерію з тонкими ворсинками, сяючими під сонячними променями. Це було оксамитове полотно – тканина розкішна і не дешева, яку могли дозволити собі тільки аристократи. Попит був нижчий за пропозицію і майстри Європи придумали технологію створення схожої, але більш низької за ціною матерії. Спочатку полотно виготовлялося тільки з натуральних шовкових волокон. Процес виглядав наступним чином:відбиралося 5 ниток – по парі на уток і базу, що залишилася для того, щоб об’єднати їх;ткали в два шари, їх об’єднувала п’ята нитка;полотнища різалися;виконувалося начісування поверхні з ворсом. Сьогодні структура і склад велюрової тканини можуть бути різними, залежить від технології, яка використовується при створенні.